Вишиванка – важлива частина культури українського народу, святковий елемент національного одягу. Тому, знати про існування цього важливого дня - свята вишиванки повинен знати кожен, хто вважає себе українцем.

Історію виникнення особливої української вишиванки пов’язують з виникненням трипільської культури епохи пізнього неоліту.

Берегинею вишивки завжди була жінка. Вміти вишивати – це було не заняттям, а обов’язком. Вона й сама завжди була у гарній вишитій сорочці.

 

                  Та з особливим ставленням матері вишивали синам сорочки.

              Про це мій вірш.💬

Вишивала мати сину вишиванку,

Миготіла голка у руках метких.

Додала до ниток кольори світанку,

Вечір у серпанку, й ніжні пелюстки.

Кетяги калини, й зонтики любистку

Маки та колосся у нитки вплела.

Синій цвіт волошки, і зелене листя -

З вікового дуба міці додала.

Вишивала долю в світлих візерунках,

До ниток вплітала щем щасливих днів,

В хрестики складала ніжності чарунки,

Створювала дивний світ на полотні.

Квітне візерунок вогником надії

Символом любові у душі палкій

Зігріває серце виплекана в мріях

Вишиванка мами - оберіг святий.

Г. Суржок